Біла тростина кожного дня допомагає незрячим і слабозорим людям у всьому світі самостійно  вирушати із своїх домівок, і, переступаючи рідний поріг, мати впевненість у тому, яким шляхом ідеш і які перешкоди варто оминути. Вона береже життя і безпеку тих, хто живе у темряві, а для оточуючих є своєрідним сигналом, закликом хоча б на мить задуматися про інших, про тих, для кого  навколишній світ є не таким простим і відкритим. Біла тростина стала символом незалежності незрячої спільноти, забезпечивши їм шанс на повноцінне життя у суспільстві.

Незрячі люди використовували тростини як засіб для пересування впродовж багатьох століть, але тільки в роки після Першої Світової війни з’явилася саме біла тростина.

У 1921 році в місті Брістоль, що на південному заході Великобританії,  мешкав молодий фотограф Джеймс Бігс, який унаслідок нещасного випадку втратив зір. Він почав вчитися жити по-новому, не полишаючи свого прагнення самостійно ходити вулицями міста — за допомогою тростини. Але навіть із нею молодий чоловік постійно зазнавав неприємностей, переходячи через дорогу та зіштовхуючись з перехожими. Люди не помічали того, що він незрячий. Одного разу досвідчений водій повідомив йому про це і порадив перефарбувати тростину, якою він користується у білий колір, аби та стала більш помітною, і здалеку повідомляла про те, що йде незряча людина. З 1932 року Королівський Національний інститут для незрячих, який розпочав свою діяльність ще в 1868 році, став офіційно розповсюджувати білі тростини серед людей з вадами зору. Цим винаходом невдовзі скористалися незрячі не лише Англії, а й усього світу.

Так, у 1931 році у Франції аристократка Гвіллі д’Ербемон започаткував національну кампанію щодо вкорінення застосування білих тростин незрячими людьми, аби полегшити їм життя й підкреслити їх особливий соціальний статус для оточуючих. 7 лютого 1931 вона символічно вручив перші дві білі тростини незрячим в присутності деяких французьких міністрів. Згодом 5 тисяч білих тростин було надіслано ветеранам Першої Світової війни та простим цивільним по всій Франції.

 У Сполучених Штатах Америки біла тростина з’явилася завдяки Джорджу  Е. Бонхему, члену Міжнародного Клубу Левів. Саме він у 1930 році, так як і в Європі, порадив пофарбувати палицю в білий колір, спостерігаючи за тим, як незрячий за допомогою звичайної тростини  намагався перейти вулицю, але вона була просто майже невидимою для водіїв і перехожих на фоні  темного тротуару. У 1931 році Міжнародний Клуб Левів розпочав впроваджувати програму, спрямовану на популяризацію використання білої тростини незрячими американцями.

Перший нормативний акт, який був покликаний врегулювати питання щодо використання білої тростини, було прийнято в 1930 році в місті Піоерія, штат Іллінойс. Цей документ забезпечив незрячим пішоходам можливість безпечно переходити дорогу, використовуючи білу тростину.  

В роки після Другої Світової війни біла тростина значно змінила свій вигляд. Річард Хувер, котрий займався реабілітацією американських ветеранів війни, які втратили зір, звернув увагу на те, що більш довгою тростиною можна вивчати перешкоди, що знаходяться попереду на шляху, попередженням про які є звуковий сигнал та вібрація.    

6 жовтня 1964 року Конгрес США підписав загальну резолюцію HR753, вповноваживши президента Ліндона Джонсона оголосити 15 жовтня кожного року Днем Безпеки Білої Тростини. А вже 1969 року цю дату було визначено Міжнародним Днем білої тростини. 

Біла тростина у всьому світі є загальноприйнятим символом сліпоти, але в окремих країнах її виглядта деталі можуть вказувати на різні аспекти.

У Великобританії, до прикладу, біла тростина вказує на те, що її власник має порушення зору, а якщо на ній додано дві червоні смужки – то це знак того, що в людини крім поганого зору, ще є і проблеми зі слухом.

У США закони щодо використання білої тростини дуже відрізняються один від одного в різних штатах, але усюди передбачають перевагу у праві руху при перетині дороги. Так само по всій країні передбачено право використовувати білу тростину у всіх громадських місцях без жодного винятку. У деяких випадках вважається незаконним використання білої тростини особами, які не мають порушень зору.  

Сучасні технології не пройшли осторонь білої тростини. Дослідники з Нідерландів розробили тростину, в яку вмонтовано GPS-навігатора та прилад для детального  сканування поверхні, який покликаний повідомляти власника про найдрібніші деталі та характеристики шляху (напрямок вверх чи вниз, наявність калюж та ям). На сьогодні це лише прототип, масового виробництва таких сучасних вдосконалених тростин слід очікувати тільки через декілька років.

15 жовтня – це день відзначення успіхів та досягнень незрячих людей, яких вони здобули, навчившись самостійно, лише за допомогою маленької тростини, яка дає впевненість та підтримку, пізнавати та відчувати увесь навколишній світ, невимірні його грані, отримавши можливість назавжди стати його невід’ємною частиною.